Вразливі спомини сина про батька - хлібороба, який пішов на війну і не вернувся з поля бою, загинувши смертю хоробрих.
На все життя запам’ятав
Дорогу рідного дитинства,
На руки батько мене взяв
І довго ніс до роздоріжжя.
Було так затишно мені,
Під рідний стукіт серця татка,
Як наче я вбирав тоді,
Дитячим серцем душу батька!
Він так дбайливо пригортав
Своєю мозолястою рукою,
Що й досі гріють руки ті,
Тепло, їх міць я відчуваю!
Від перехрестя трьох доріг –
Дорога на війну у вічність… .
Віддав життя як захисник,
За найдорожчу в світі цінність:
Життя відав за рід, сім’ю,
За рідний край, за Україну,
За поле, чорну пахоту,
На рушнику святу хлібину!
…Я все життя ось цим живу:
За себе і за свого татка.
Я – хлібороб і Землю цю,
Я так люблю, як рідний батько!
7.11. 2019
Вiчна пам ять
© Copyright: Васютович -Большакова Валентина, 2019
Свидетельство о публикации №119110701477
Свидетельство о публикации №119110701477
Рецензии