Женщина-осень

Стихи Лины Костенко
Подробнее: О женщинах

А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то й непогожа.
То скропить сльозою, то сонцем засвітить.
То прагне зими, то вертається в літо.

А жінка, як осінь, плодами багата
На ніжність, добро, материнство і святість.
Як вересень тихий, зігріє душею,
Не страшно морозу чекати із нею.

А жінка буває тривожна, як осінь.
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим.

А осінь в природі – це завжди, як диво,
Так само і жінка: буває вродлива.
Буває примхлива, буває зрадлива...
Нехай тільки кожна з них буде щаслива.(Ліна Костенко)



Перевод - Николай Чельтер

А осень и женщина очень похожи,
Бывают приветные и непогожи,
Слезой обожгут, то вдруг солнцем засветят,
То жаждут зимы, а то кличут вновь лето.

Женщина тоже плодами богата
На нежность, добро, материнство и святость,
Как тихий сентябрь согреет душою,
Не страшно в мороз с ней и зимней порою!

Тревожной быть женщина может, как осень,
То ветром качнёт, то ласки попросит,
То боль причинит, а то вылечит раны,
Листком полетит вслед за милым, желанным!

А осень в природе-всегда, ведь, как чудо!
И женщина также бывает с причудой:
Бывает капризной, бывает спесивой...
Пускай только каждая будет счастливой!
 

На фото-Лина Костенко 1948г.