Пейзаж з вікна: бездонний простір ночі,
Осіння хляпа, небо, мов друшляк.
Боюся, вже не виспатись ніяк,
Хоча утома знову мружить очі.
Неон гірлянд, що скніє на калюжі,
Вдихає ніч та стелить по землі.
І мерехтливим вогником в імлі,
Напевно маяком комусь послужить.
Спиваю ніч. Принад її не бачу,
А серце гонить в грудях, наче хорт.
І натюрморт - дурня, а не комфорт...
Якщо помру, негоді не пробачу.
Все нарізно та - в прірві часу, звісно;
Розвага, пошесть, правда в три ряди,
І у дворі "по котики" води...
Я хочу літа. Та, здається, пізно...
Смуток2
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2019
Свидетельство о публикации №119110309403
Свидетельство о публикации №119110309403
Рецензии