Вже волошки пробились в житі,
І жовтець у покоси ліг.
Я навчуся без тебе жити,
Ти ж бо якось без мене зміг.
Квітом вибухнуть іпомеї,
Я їх в коси собі вплету.
Зашарівся в саду лілейник.
Що ж обрав ти не ту, не ту?
Біль образи не змиють роси,
Не злікує й Петрів батіг.
Я пройдуся по травам боса
Й помолюся, щоб ти не зліг.
Щоб недолі сплативши мито,
У очах засиніла вись.
Я не хочу без тебе жити
І чекатиму... Повернись!
Цветочное
© Copyright: Натали Бугаре, 2019
Свидетельство о публикации №119110208302
Свидетельство о публикации №119110208302
Рецензии
