Рукавичка

Рукавичка

(народна казка)


Перед самим Новим роком
Якось дід у ліс ходив.
Рукавичку ненароком
Серед лісу загубив!

Вже хапнувся, як до хати
Повертався. Та не став
На ніч глядячи, шукати -
Бо добряче він пристав.

І вона осиротіло
Під ялицею лежить...
Гульк - маленька мишка сіра
В справах десь собі біжить!

Здивувавшись, зупинилась,
Рукавичку обійшла...
Та гарненько роздивилась:
- Це ж хатинку я знайшла! -

Ледь від радощів не плаче:
- Вже не мерзнутиме ніс...
Це ж Мороз-дідусь, добрячий
Подаруночок приніс!

Більше клопоту не маю,
Що замерзну на снігу.
Тільки сумно, що сама я... -
Аж тут зайчик на бігу

Зупинився: - Мишко мила,
Збив я лапи на льодах...
Може б, ти й мене впустила
Під м'який тепленький дах? -

Вліз і він у рукавичку
І зігрівся там, як слід...
Незабаром і лисичка
Йде зайчиськові услід!

Ще й кумасі закортіло
У хатині жити тій:
- Пожалійте, змерзло тіло,
То ж пустіте на постій! -

Розмістилися просторо,
Місця вистачить на трьох...
Біг сіренький вовчик скоро,
По заметах брьох та брьох.

І собі давай просити:
- Хочу з вами я, - мовляв.
- Разом добре буде жити... -
Та недовго й умовляв.

Вже і вовк у рукавиці!
Щось муркочучи під ніс,
Суне снігом, бо не спиться,
Ведмедище через ліс.

Потоптавсь: - Заради Бога,
Можна, я сюди зайду?
Під заметами барлога
Серед лісу не знайду...

Пропаду я... -  І наразі
Ручаї побігли сліз...
- В тісноті, та не образі! -
Всі сказали. Й він уліз!

От так диво-рукавиця:
Помістились пліч у пліч -
Мишка, зайчик і лисиця,
Вовк, ведмідь, в зимову ніч!

Не ділились, не сварились,
Уп'ятьох сиділи, грілись...
Хто вже знає, в чому річ?
Це ж була казкова ніч!

В новорічну і чудову,
В цю ніч може, вір-не-вір,
Зрозуміти іншу мову,
Кожна птаха, кожен звір.


Вийшло сонечко на небо,
Привітало рік новий...
І не хочеться, та треба
В ліс іти їм сніговий.

Всі розбіглись. До ялиці
Незабаром дід прийшов,
Свою любу рукавицю
Біля дерева знайшов.

У снігу вона лежала,
Не велика, не мала...
І дідусю не сказала,
Що хатинкою була!
    8.02.2003г.

- - - - - - - - - - - - - - - - - -

Перевод на русский язык:

Рукавичка

(народная сказка)

Перед самим Новым годом
Как-то дед в лес ходил.
Рукавичку ненароком
Среди леса потерял!

Уж спохватился, когда к дому
Возвращался. Но не стал
На ночь глядя искать -
Ведь очень он утомился.

И она осиротело
Под пихтой лежит...
Вдруг - маленькая мышка серая
По делам куда-то себе бежит!

Удивившись, остановилась,
Рукавичку обошла...
И хорошенько рассмотрела:
- Это ж домик я нашла! -

Едва от радости не плачет:
Уже не будет мёрзнуть нос...
Это же Мороз-дедушка, добрячий
Подарочек принёс!

Больше хлопот не имею,
Что замёрзну на снегу.
Только грустно, что сама я... -
Как вдруг тут зайчик на бегу

Остановился: - Мышка милая,
Сбил я лапы во льдах...
Может, ты б и меня пустила
Под мягкую тёпленькую крышу? -

Влез и он ив рукавичку
И согрелся там как следует...
Вскоре и лисичка
Идёт за зайчишкой следом.

Ещё и кумушке захотелось
В домике жить том:
- Пожалейте, замёрзло тело,
Так пустите на постой! -

Разместились просторно,
Места хватит на троих...
Бежал серенький волчок скоро,
По сугробам трюх да трюх…

И себе давай просить:
- Хочу с вами я, - мол.
Вместе хорошо будет жить... -
Да не долго и уговаривал.

Уже и волк в рукавице.
Что-то мурча под нос,
Тащится по снегу, ведь не спится,
Медведище через лес.

Потоптался: - Ради Бога,
Можно, я сюда зайду?
Под сугробами берлогу
Среди снега не найду...

Пропаду я... - И сразу
Ручьи побежали слёз...
- В тесноте, да не обиде! -
Все сказали и он влез.

Вот так чудо-рукавица:
Поместились плечо в плечо -
Мышка, заяц и лисица,
Волк, медведь, в зимнюю ночь!

Не делились, не ссорились,
Впятером сидели, грелись.
Кто уже знает, в чём дело?
Это же была сказочная ночь!

В новогоднюю и чудесную,
В эту ночь, может, верь-не-верь,
Понять другой язык,
Каждая птица, каждый зверь.


Вышло солнышко на небо,
Приветствовало год новый...
И не хочется, но надо
В лес идти им заснеженный.

Все разбежались. К пихте
В скором времени дед пришёл,
Свою дорогую рукавицу
Возле дерева нашёл.

В снегу она лежала,
Не большая, не малая...
И дедушке не сказала,
Что домиком была!


Рецензии
В тесноте - да не в обиде.
Доброта побеждает и голод! ))
Хорошая сказка.

Ан Боярский   31.10.2019 19:04     Заявить о нарушении
Спасибо, Анатолий!

Любовь Николаевна Сушко   31.10.2019 20:13   Заявить о нарушении