Це кохання таке молоде
і солодке, мов яблука ранні,
Доля нитку майстерно пряде,
обіцяючи дні бездоганні.
Це кохання, мов білий налив,
в душах рясно вродило плодами,
ще далеко іти нам до жнив,
ще душа не вагітна гріхами.
Чорна магія зрад і образ
ще смолою не в'їлася в серце,
ще не грає осінній романс,
осідаючи сумом на денце.
Це кохання, мов учня ескіз,
де рука лиш торкнулась палітри,
ще не тисне із досвідом віз,
і життя грає пісню нехитру.
Цінувати ці сонячні дні
навчимося, на жаль, ми запізно,
тільки зрідка збентежить у сні
щось солодке і яблучно-ніжне.
28.10.2019
Бiлий налив
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2019
Свидетельство о публикации №119102800830
Свидетельство о публикации №119102800830
Рецензии
