А он рисует небеса укр
Художнику Миколі Найдьону
сьогодні мало бути 65...
А він малює небеса ...
Бо він вже там,
Йому там тепло...
Там Головний йому сказав:
- Ти почергуй, доки не смеркло.
А я хвилиночку посплю,
Звичайно, якщо ти не проти.
А ти малюй собі, малюй...
Важкенька в нас, творців,
робота...
І він малює небеса.
Малює вранішні тумани.
І кожну мить, в якій був сам,
І молоду стареньку маму,
І хату, що лишилась тут,
біля толоки - на узліссі.
І той останній свій маршрут...
І рідне і святе
Полісся...
А він малює небеса.
Малює, доки ще не смеркло.
Небес малює ренесанс
І наше з вами, звісно, "пекло".
І ми - маленькі і смішні,
Для нього всі тепер - хороші,
Скубемось там - на полотні,
І ділимо... якісь там...
гроші...
А він малює небеса...
А небеса - не вставиш в раму...
І неосяжна - та краса!
По-над згорівшим Роттердамом...
Є в ній зима і є весна,
Й маркіза - "орлеанська діва" -
Луара, й дівчина -Десна...
І неможливо, як -
красиво!)))
А він малює небеса...
Й сідає сонце вже потроху.
Й те місце, де спіткнувся сам...
Такі вже топчем ми - дороги...
Малює, як бринить роса,
Як лине пісня солов'їна.
Як плаче дощ, гримить гроза...
Як ще не вмерла
Україна...
А він малює небеса...
Такі пухкі, такі пухнасті...
І котиться скупа сльоза
У тої, що сердечко - настіж.
Душа, мов зогнута лоза,
Як в кого є, то в лід - не змерзне.
А він - малює небеса...
Душа - не вмре!
Лоза...
воскресне.
Він ще малює... небеса...
ВК ХерСон жовтень, 28 2019
Свидетельство о публикации №119102805512