Причеши, мене
легеньким вітерцем,
напої осіннім
розмаїттям,
і вольнодумства олівцем,
веди, туди,
де рід живе століття.
Вдихни наснаги,
без долі протиріччя,
веди, туди, де те узбіччя,
з тоненьким, юним явірцем,
веди, мене у той Едем.
веди туди де рiд живе столiття
© Copyright: Галина Би-Локур, 2019
Свидетельство о публикации №119102702244
Свидетельство о публикации №119102702244
Рецензии