Осінь дихала мріями,
Все засівала золотом,
Бавилася стихіями,
Дула у вікна холодом.
Фарбами малювала
Клени, дуби, калини...
Сяяла і палала
Гронами горобини.
Небо журилось хмарами
Грізними та слізливими,
Вітер їх гнав отарами.
Землю вмивало зливами.
Дівка бешкетна видалась -
Вкутала світ туманами
І - хуліганка! - кидалась
Шишками та каштанами.
Гнала, шматала, віяла,
Листя з дерев зривала.
Наче цариця діяла -
Тішилась, панувала...
Тільки поглянь, як гарна
Біля дзеркал красується!
Наче на бал, старанно
У кольори фарбується.
Дівчина, вбрана золотом,
Виглядом величається,
З полум'ям сперечається,
А гляне - повіє холодом.
Бавить себе стихіями,
Землю вмиває зливами
І надихає мріями
Гарними та сміливими.
Цариця-Осiнь
© Copyright: Анна Малыш, 2019
Свидетельство о публикации №119102608064
Свидетельство о публикации №119102608064
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.