Барвистий падолист

Казковий вершник листопад
Сідлає фарбного коня,
Шляху не знаючи назад,-
Летить галопом навмання

Віщує він – на віражі, -
Осіння сяюча пора
Уже крокує до межі,
Чемно з природного двора

Тож скрізь – барвистий падолист
З осіннім килимом живим,
Його встелив чаклун-стиліст
З тим оберегом золотим

У вершника є справжній хист,-
Закарбувати цей пейзаж,
Наповнити чудовий зміст
Творіннями, як репортаж…

Бо осінь гронами калин,
Жовтогарячим покриттям,-
З прикрасами, як той бурштин
Та з ювелірним здобуттям

Поки не зійдуть міражі
У темряві на небосхил,
Блищатиме як вітражі
На сонці листобарвний пил…
26.10.2019р.


Рецензии