Костер осени укр

БАГАТТЯ ОСЕНІ

Багряні вітрила в просині
тумани накрили росяні.
Пожухле і голомозеє
відтяв листопад віття.
Та гріє багаття осені
твої і мої відносини.
Спалахують й гаснуть
роздуми...
І мерехтять
почуття.
 
Згораємо в тому трепеті
у ранку простуженім шепоті.
В опалім багрянім шелесті
шукаємо спокій в собі.
Блукаємо, топчемо золото, -
шукаємо втрачену молодість.
Гукаєм, блукаєм,
 ходимо...
Знаходим жагу...
в журбі...

А осінь грайливою жінкою
ще щось наостанок цвірінькає.
Перегортає сторінку нам
того, що було давно.
Кухлем хмільним й чарчиною
робить себе невинною.
Й звабно
і благочинно так
ллє молоде
вино...

Посмішки тінь невибагливу
вилицями засмаглими
в вкраденім в бабці літечку
заполонить на мить.
Казкою стане дивною.
Зробить тебе царівною.
Й в небо
пташиним пір'ячком
поспіхом
відлетить.

Спалах багрянцю в просині
через тумани росяні
чарами та гіпнозами
душі пройме до дна.
Рання - то осінь чарівная.
Пізня - оголено - димная.
Осінь - то диво
дивнеє,
якщо на двох -
одна...

.Гріє багаття осені
твої і мої відносини.
Мрії карбує гострими
іскрами почуттів.
Тліє багряне полотно.
Тільки душі - нехолодно.
Те що судились -
порівну
випало нам
в житті...

ВК ХерСон жовтень 2019