ХУТЧiШ!.. забiганий свiтаночок

Не дебютне, зо згарища: та новий поріг ув оберіг, нЕчисті по ріг, — ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!..
Й кілька відгуків, не розбивати би їх; а не видимі — авторів, теж одлучених од дебелих портальних грудей!..
Це на «Забiганий свiтаночок» (Юрий Зозуля), — й на додачу їм вічно свіжі "Будьмо" й "ЩастИ"!..
~ ~ ~

Цей вірш міг би стати гарною колисковою для діточок.
Христина Любуч   10.11.2014 13:31

Юрію, як завжди дякую. )
Августина Остров   04.12.2012 18:07

Трішки тут погостювала у Тебе, Юрію, і так хороше стало! І захотілося босоніж за місто, у "Забіганий світаночок", де опрозорюють душі "росички-сестрички ряснішії сліз", і "перше проміннячко", як перший усміх немовлятка, дарує щось невимовно дороге і коштовне.
Дякую і обіймаю,
Валентина Чайковская   25.09.2012 09:46
Улыбчивое спасибо, Юрий! Да кто же это отказывается от пожелания «счастливо», если оно от чистого сердца, да от созерцания красоты? Принимается! Вдохновения Тебе и удач!
Валентина Чайковская   25.09.2012 16:48

Гарно!!!
Успіхів та натхнення!!!
З повагою, Володимир.
Владимир Прохода   01.12.2011 02:26
~ ~ ~

           світанок з горища* зорі зганяє, —
           до хати припрошує-примовляє;
           промінчики всім зіркам розплітає,
           спати м’якенько легенько вкладає...

           сам, ноги-у-руки, мчить із хатини, —
           робота така, в ранкові лиш зміни;
           запізниться де у несамовитті —
           сотає щораз діяння до миті!

           летить, і птаство усе підіймає, —
           й сам птах: то теж висоту набирає;
           схід сонця вгорі щодня виглядає,
           першим проміннячком світ пригощає!!

           росички-сестрички ряснішії сліз, —
           ясніші, коштовніші, й веселіші;
           ви чули? — що ранок світанок приніс??
           бачили??? — сонце зайнялось в узвишші!!!

           *) але інше горище: де горять зорі...

~ ~ ~
Й БУДЬМО ЗАВШЕ ЗО СВІТАНКАМИ, — БРАТОВЕ, ПОСЕСТРИ, НЕНЕ...