Усе мине. Ніщо, на жаль, не вічне!
Пов'януть квіти, скинуть пелюстки;
І зморшками укриються обличчя;
І мрії розлетяться на друзки.
Усе мине. І горесті, й печалі
Просохнуть, як під сонечком роса.
Стрімкою блискавкою мчить в далекі далі
Бурхлива, свіжа юності краса.
Усе мине. Безжальний часу плин.
І опиратися йому немає сили!
Чим меньше залишається годин -
Тим більше нам ввижаються могили.
Є сутність, непідвласна для віків.
Їй вічність нескінченна - лише мить:
І як до цього тисячі років,
Так будуть і в майбутньому любить!
Усе мине
© Copyright: Алексей Бакуменко, 2019
Свидетельство о публикации №119102403817
Свидетельство о публикации №119102403817
Рецензии