Павутинням сонце заплутало,
Як метелик світлом дріботіло,
Мабуть, собі схованку шукало,
Та зігрітись у кублі хотіло.
Загойдавсь павук, а що ж, цікаво,
На смаколик цокотіли ніжки,
Та рудий примружився невдало,
Підвели слизькі його доріжки.
Не смачна була його вечеря,
Замість сонця прилетіли оси,
Ці нахаби лізли через двері,
На погрози виставляли коси.
Бідолашний спати ліг за рано,
Він кужіль намотував сердито,
Тільки сонце прокидатись стане...
Черевце зітхало сумовито.
Павутинням сонце заплутало
© Copyright: Алевтина Скорая, 2019
Свидетельство о публикации №119102209046
Свидетельство о публикации №119102209046
Рецензии