У Парижi теж бабине лiто

Літо бабине бавить планету:
невагома, ажурна журба.
Листя падає, та менуету
молитовні виконує па.

Листя падає. Сонце голубить,
зацвіли діаманти в росі,
і газони радіють і клумби.
Тільки чути: «Бонжур!» і «Мерсі!»

А як листя, від посмішок світле,
вітер злістю зими шарпане –
літо бабине лагідне вип’є
з ним шампанського чи шардоне.

Скаже листю: «Ти – талановите»
і в сріблясту огорне вуаль.
Не прощається бабине літо.
«До побачення!» ; «Оревуар!»

2019


Рецензии
Доброго здоров'я, Ігоре!

І хоч зараз не бабине літо,
Та й зима не прийшла до нас. Жаль!
Ти ж бо, Ігоре, талановитий,
В спеку літню, й в зимову печаль...

Прийми мої поздоровлення і найкращі побажання із святом, яке було в часи твого призовного віку!

З повагою,

Людмила Киреева-Силенко   23.02.2020 17:30     Заявить о нарушении
Дякую за рецензію та привітання!!!

Игорь Герасименко Кременчугский   24.02.2020 13:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.