Зворушив вiтер верби патлатi...

             ***
Зворушив вітер верби патлаті,
В вир летіли сумні журавлі,
Може, вийдуть стрічать мене мати,
Як в студентські,далекі роки?..

Доторкнуся щокою стін хати,
Де мої промайнули роки,
Де про біди не думали знати,
Де пливли лише білі хмарки...

Поглинають тумани оселі,
Шелестить лист горіха впітьмах,
Чи ж відкриє матусенька двері,
Чи не скрикне з слізьми на очах?..

Он знайомі сусідів вже хати,
Я ж у думках про край мій щодня,
Хто ж постеле, дасть їстоньки,спати,
Хто обійме,як рідне дитя ?..

Ось, нарешті,вже й дому дістався,
Накривайте, матусю на стіл-
Лист з горіха лиш в тиші зірвався,
Двір встелив, наче мама постіль...

Зворушив вітер верби патлаті,
Заволали осінні гаї,
Стін пустої торкнуся я хати,
В вир летіли сумний журавлі...

            ***


Рецензии
Ириша, посмотри перевод... обнимаю!
http://stihi.ru/2019/10/27/7571

Кариатиды Сны   27.10.2019 19:24     Заявить о нарушении
Танечка, посмотрела,отреагировала большое спасибо, все замечательно, моя дорогая.
Удачи, хорошего самочувствия, обнимаю.

Ирина Боговина   29.10.2019 22:03   Заявить о нарушении