Природа-цариця!

Стою  на горі,  дивлюсь  на  картину.
Картину що створена богом, єдиним.

Там ліс, полонина, струмок та поля…
Цим усім оповита рідненька земля.

А  я   все   стою,   обійняти   бажаю,
Красу, що  природою всі називають.

Вслухаюсь у шелест грайливого листя:-
-Що хочете,  милі,  мені розповісти?-

А  листя  шепоче,  мов  пісню  співає.
Я  вічка  затулю  і  начебто  в  раю.

Джурчання струмочка підспівує листю:-
-Ідіть но, скуштуйте  джерельну водицю.-

І  я,  босоніж,   по  зеленій  траві,
Що  стелиться  килимом, бігла туди.

Напилась досхочу смачної водиці.
А сонце грайливо лоскоче обличчя.

Повітрю та сонечку щиро всміхаюсь.
Природа-царице, тебе  я  кохаю!


Рецензии
ПО-УКРАИНСКИ: ДЗЮРЧАННЯ
ДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. Витіканням утворювати монотонні булькаючі звуки, шум. Тихо води дзюрчать в долах, Ліс зелений шумить в горах (П. Грабовський); Було чути, як дзюрчить Прут у “коліні”, як .. скриплять сусідські хвіртки (Ірина Вільде).---- ИЗ СЛОВАРЯ
У ВАС ПРОБЛЕМЫ С РИТМОМ

Наталия Хорунжева   19.01.2022 01:34     Заявить о нарушении
На это произведение написано 17 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.