Я вдивляюсь в твій слід, що невміло іде від порога,
Несмілива хода, бо незнана подальша дорога,
Зачекай, не спіши, щоб не було бажання вернутись,
Правди мало в житті і багато в житті є отрути.
Життя не прощає, ні зради, ні скверни й обману,
Серце може любити та може завести й в оману.
Не завжди усе так, як би цьому хотілося бути,
Час не верне назад і прожитого нам не забути.
В житті правда одна і на неї б нам всім уповати,
Бути чесним в собі і з Богом свій шлях торувати.
Не зрікатись нічого, що в житті нам прийшлось пережити
Все послане Богом і його ми повинні любити.
31.01.2016
Твiй слiд
© Copyright: Игорь Кознарский, 2019
Свидетельство о публикации №119101900134
Свидетельство о публикации №119101900134
Рецензии