Заплутала осiнь
Між землей і небом.
Вітер листя зносить...
Ой, вітре, не треба!
Личко її рум"яне,
Платтячко квітчате -
Як краса зів"яне,
Будеш сумувати...
Дивнії картини
Щойно малювала,
Та краса яскрава
Як i не бувала...
Довго буду, осінь,
За тобой жаліти,
Згадувать цю просінь,
Ці останні квіти...
Не зривай їй, вітре, листя,
Не чіпай її намиста -
Бач, вона тремтить...
Відлітай собі поволі,
Не спіткай чужої долі,
Не шукай іншої долі,
Ніж її любить...
октябрь 2019
Свидетельство о публикации №119101607875