Вода прозора лине в душу
Та пестить лагідно мене.
А я коханій вперся в уші,
Ще трохи, й мене пожене.
Не лише кров, що б'є висками,
Хвилює плоть та думка мліє.
Я наш роман, мов оригамі,
Складав... долоні знов пітніють...
Моя ж ти Бусіна, туга
Заполонила моє серце.
Коли ж віддаєшся нага,
Відкриєш в тіло щиро дверці.
Ті самі дверці, що колись
Їх створи в Рай, так називають.
Вони тендітні, неба вись
Відкрий мені, тебе благаю!
Вода прозора лине в душу
© Copyright: Влад Селезнев, 2019
Свидетельство о публикации №119101406840
Свидетельство о публикации №119101406840
Рецензии