Букет дрібненьких хризантем
мій прикрашає стіл, а осінь –
мені нагадує про те,
що серце ще кохання просить.
Бо стало холодно мені
без ласки й губ твоїх гарячих, -
чи пам'ятаєш наші дні –
окрилені ті дні, юначі?
Коли здавався іншим світ,
коли удвох були щасливі…
О, скільки вже минуло літ!
А ми вже стали мудрі й сиві…
Жовтіє листя хризантем,
і я – давно вже не з тобою.
Минуло літо золоте.
Так сумно… Сумно, аж до болю.
Жовтень 2016.
Осеннее настроение
© Copyright: Карпенко Наталия, 2019
Свидетельство о публикации №119101305966
Свидетельство о публикации №119101305966
Рецензии