Моє серце повниться тугОю.
Моє тіло обливається слізьмИ.
І душа сумує за тобою,
І кричить несамовито: "Підожди!"
А ти йдеш - минають дні і рОки...
І даремно я кричу тобі - вернись!
Не вернеться щастя яснооке,
У яке я не повірила колись.
Не вернеться. І уже мовчу я.
Не вернеться. Тільки моторошний страх
Перед тим, що більше не відчую
Того дотику очей в моїх очах.
І тепер я вже скорилась долі.
І душа моя уже чомусь мовчить.
Тільки серце повниться тугОю.
Тільки тіло обливається слізьмИ.
Мо серце повниться тугою
© Copyright: Людмила Калита, 2019
Свидетельство о публикации №119101007042
Свидетельство о публикации №119101007042
Рецензии
