Одна із семи мільярдів!
У всесвіті - як пилинка.
Пустили мене на Землю.
Я - жінка. Я - украінка.
По волі царя небесного.
А міг би мене - німкенею.
Або на доріг перехресті
рогатим лісним оленем.
Або у далекій Африці
дикункою у намисті
зробив би мене, милуючись.
Бо наміри його чисті.
Чи можу я після цього
на когось дивитись зверхньо?
Могла б бути ким завгодно,
але то лише поверхня.
Душа нам дана невмируща
однаково всім на світі.
Однакове для всіх небо.
Однаково сонце світить.
Прийшли ми на щастя й муки.
І хрест кожен свій несе.
Чи то справедливо кричати,
що я є понад усе?
10 вересня 2019 р
Одна из семи... укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2019
Свидетельство о публикации №119101004693
Свидетельство о публикации №119101004693
Рецензии