Прежде, чем запоет петух... перевод с украинского

Перш, ніж півень запіє… (Ліна Костенко,
Петро — не Юда. Він любив Учителя.
І вуст він зроду був би не отверз.
…Коли вели Ісуса до мучителя,
була сльота. Петро апостол змерз.
А тут раби і слуги архирейські
Такий вогонь великий розвели!
Петро подумав: — Я лише погріюсь,
Бо хтозна, чи ще прийдеться коли.
Він підійшов до ницих і бундючних,
І руки грів при їхньому вогні.
Слуга спитав: — Ти також його учень? —
Була сльота. Сказав апостол: — Ніы
Він так сказав, і той його облишив.
Раби і слуги підкидали хмиз.
Месію били. В груди. І в обличчя.
Вогонь горів. Петро дивився вниз.
Коли ж Ісуса повели, одмучили
і розп’яли в такій височині,
слуга спитав: — Ти був між його учнями? —
Горів вогонь. Петро промовив: — Ні.
Він руки грів і зневажав Пілата.
В своєму серці плакав і скорбів.
Але вогонь продовжував палати.
І він сидів, як раб серед рабів.
Бо ж розіпнуть. І хто ж тоді нестиме
святе учення у майбутні дні?
Слуга сказав: — Я ж бачив тебе з тими! —
І втрете він тоді відрікся: — Ні.
Ну, Петре, як? Зігрів свої долоні?
Урятувався? Догоряє хмиз…
Тебе розіпнуть десь аж при Нероні.
Зате інакше: головою вниз.

ПРЕЖДЕ, ЧЕМ ЗАПОЕТ ПЕТУХ... (вольный перевод П.Голубкова)

Петр - не Иуда. Он любил Учителя.
И никогда не предал бы всерьез.
... Когда вели уже Христа к мучителю,
Слякоть была. Апостол Петр замерз.

А слуги тут, рабы архиерея
Такой огонь огромный развели!
Подумал Петр: - Я только лишь погреюсь,
Кто знает, в будущем когда придется ли.

Он к нищим подошел и к именитым,
Стал руки греть на общем их огне.
Слуга спросил: - Ты ученик бандита? -
С слякотно было. Петр ответил - Нет.

Он так сказал, и тот его оставил.
Бросали хворост. Пламя грело ввысь.
Мессию били. В грудь. В лицо пинали.
Огонь горел. Смотрел Апостол вниз.

Когда Мессию повели, замучив,
Распяли на кресте, в той вышине,
Слуга спросил: - Ты ученик был лучший? -
Горел огонь. И Петр ответил: - Нет.

Он руки грел и презирал Пилата.
Был скорбью сердце разорвать готов.
Но пламя продолжало полыхать, и
Он всё сидел, как раб среди рабов.

Распнут ведь! Кто же будет тогда «в теме»,
Нести ученье будущей родне?
Слуга сказал: - Я видел тебя с теми! -
И в третий раз тогда отрекся Пётр: - Нет.

Ну, Петр, как? Согрел свои ладони?
Ты спасся? Догорает хворост в высь...
Тебя распнут аж где-то при Нероне.
Зато иначе: головою вниз.