Навпаки...

З дощем жовтневим знову несумісні,
До літа повертаються думки.
Так, я осіння від початку, звісно.
Та іноді здається – навпаки.
Милують очі кольори барвисті,
Допоки золотий банкет не вщух.
Але помітно, як тьмяніє листя
В обіймах прохолодного дощу.
Так дивно, що минула літня спека,
Задушні ночі, метушливі дні  -
Немов у вирій це забрав лелека,
Мені лишивши спогади одні.
Чому так сумно? Все закономірно:
Континентальний клімат – він такий.
Он листя долі стелеться покірно,
На килим обертаючись м`який.
А що хотіло далі зеленіти –
І не шелесне.  Хто почує те?
Чому ж мене хвилюють голі віти?
Настане час – заснуле розцвіте,
Зазеленіють трави шовковисті,
Новим життям розкриються бруньки,
Повернеться тепло, як добрі вісті...
Лише зі мною - буде навпаки.
Звикаю до осінньої негоди,
У теплім светрі свій ховаю сум.
Ніяк дощу не можу дати згоди –
Забрати все, що вже не донесу.


Рецензии
И я из осени...
Мне ближе этот вальс.
Медлительный,
задумчивый,
неброский.
Мне проще здесь
беречь с тобой «баланс»,
разглядывая новые наброски.

Юрий Макашёв   07.10.2019 14:04     Заявить о нарушении
Как Пушкин говорил, осенняя пора -
Очей очарование и стансы.
Медлительные мысли о вчера,
Сегодня - те же поиски баланса.
Всё меньше остаётся пестроты,
Всё чаще - вглубь себя, пока не вьюга.
И хорошо, что есть на свете ты.
И хорошо, что я - твоя подруга))

Наталья Мироненко   07.10.2019 14:56   Заявить о нарушении
ты еще и хитрая)
я на такое не смогу же лучше ответить!))

Юрий Макашёв   07.10.2019 14:59   Заявить о нарушении
нет, ну, это как посмотреть))
Ты уже так хорошо сказал, что мне оставалось только соответствовать))

Наталья Мироненко   07.10.2019 15:00   Заявить о нарушении
уговорила)))

Юрий Макашёв   07.10.2019 15:01   Заявить о нарушении
Я старалась)))

Наталья Мироненко   07.10.2019 15:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.