Нехай летять у дальній вирій птахи,
нехай розтеляться полями колоски.
А я чекаю друже, як востаннє,
чекаю я на тебе як завжди.
І хай дощами напивається земля,
а хтось малює райдугами барви.
Так манить когось вічності краса,
а я чекаю, чекаю як востаннє.
Живуть ще спогади про тебе, де ти є?
а я вже рік який, сиджу на одному місці.
Лиш по тобі, серце крається і жде.
То назавжди є, моя до тебе вірність.
Назавжди
© Copyright: Лысенко Евгений Дмитриевич, 2019
Свидетельство о публикации №119100300049
Свидетельство о публикации №119100300049
Рецензии