Холодний листопад
в садку, де вирував жасміну водоспад.
Ті квіти-зірочкИ турботливо і ніжно
від холоду й зими ховає листопад.
Ще трохи - і в дощів посИвіє волосся,
минуле стрімголов пірне у забуття.
З сузір'я Хризантем колись розпочалося
моє таке просте і непросте життя.
Коритися вітрам не хочу і не буду.
Хай стелить листопад у зиму свій місток.
Живу наперекір людському пересуду.
Тримаюсь за любов, мов за гілля листок.
В сузір'я Хризантем я подумки полину...
Там - зАвжди листопад і наш весільний вальс,
і перший сніг в той день, коли наш син-хлопчина
маленьким згортком щастя спав на руках у нас.
Все йде в житті по колу - так вже повелося:
то снігопад зими, то літа зорепад,
а я вертаюсь знов в мою щасливу осінь,
в сузір'я Хризантем, в холодний листопад.
Свидетельство о публикации №119100206094