Всі ці вірші, лише для тебе,
я розмістив на цих сторінках,
де твої очі ніби небо
і ти немов ранкова зірка.
Ніхто про інших не згадає
так, як я згадую про тебе,
коли нас доля не зєднала,
а нам ще жити треба.
Лише згадають малі діти
яких ти вчила в школі,
вони ще довго будуть жити,
радіти своїй долі.
А також ті, що не малі
тебе ще пам"ятають,
і часто згадують в селі
в місце уступають.
Укр. Лише для тебе
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119092906456
Свидетельство о публикации №119092906456
Рецензии
