Моє кохання стане оберігом,
Тебе вчатує від всіляких бід...
Коли навколо все заносить снігом -
Воно розтопить навіть твердий лід...
Тобі залишу ніжність наших ранків,
І щирість посмішки, і бісики в очах...
Мені кортить, принаймні на світанку,
До тебе знов приходити у снах...
Тобі залишу роси і тумани,
І серпня неймовірний зорепад...
Собі - твій голос, як гукав: "Тетяно...",
Жаль, не вернути ті часи назад...
Собі залишу присмак поцілунків -
Палких, горячих, аж до забуття...
Ти був - найкращим долі подарунком,
Такий єдиний на усе життя...
Із спогадів мозаіку складаю,
І барви райдуги в мережево вплету...
Де ти? І з ким? Достемно - я не знаю...
Та по життю я з мріями іду.
Ти був - найкращим дол подарунком,
© Copyright: Татьяна Колесова, 2019
Свидетельство о публикации №119092808817
Свидетельство о публикации №119092808817
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.