До порогу своєї душі
обережно людей підпускаю,
зберігаю від неї ключі
у скарбниці, де недруг незнає.
Лиш для вірних я друзів своїх,
відкриваю дверцята завітні,
бо немаю сумніву у їх,
бо то друзі прекрасні і вірні.
З ними пройдено безліч доріг,
негараздів чимало траплялось,
та вони наче той оберіг
поруч завжди зі мною стояли.
Так, по крові, ми зовсім чужі,
та по духу рідніших немає.
Вони ближчі мені від рідні,
я без них як без крил...не літаю
До порогу душi
© Copyright: Левиа, 2019
Свидетельство о публикации №119092807297
Свидетельство о публикации №119092807297
Рецензии
Прекрасное стихотворение о родственных душах, они дают нам крылья и помогают их расправить, родные же частенько обрезают крылья.
Вдохновенных строк, с уважением,Татьяна
Таня Турбин 24.10.2019 21:01 • Заявить о нарушении
Вдохновенных строк, с уважением,Татьяна
Таня Турбин 24.10.2019 21:01 • Заявить о нарушении
Да,бывает очень часто чужие ближе родных.
Благословений вам.
Левиа 23.11.2019 19:40 Заявить о нарушении
Благословений вам.
Левиа 23.11.2019 19:40 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.