І як я буду без тебе жити?
Кому розказувати про все,
як жінка зібрана, мов пружина,
торгує айстрами при шосе.
Я йтиму вуличками пустими,
всі, кого любиш найбільше - смертні,
Кому сказати, що сонце стигле,
неначе яблуко, в серці, в серпні?
Такі старі ті книжкові ринки
І пахнуть пилом радянські книги.
Коли в тумани усе порине,
Кому читати з тих книг уривки?
Скажи, будь ласка.
Осінній вітер наповнить свічку
гострого місяця ореолом,
І так нестерпно,
Бо тиша завжди мене пригнічувала,
тепер же чую я скрізь твій голос,
і хор співає,
і ти безсмертна.
т со
© Copyright: Помпейская Рыбка, 2019
Свидетельство о публикации №119092707646
Свидетельство о публикации №119092707646
Рецензии