ось IНЬ там ЯН. Осiнь

                й осінь в тінь, зимі сінь й світло...
                до весни аби й не квітло...
                й аж улітку б — одігрілось...
                що намріялось й вкортілось...

 
бентежаться думки
на протязі осіннім;
бенкети залюбки —
наїлись доста тліні!

все нижчає: і сонце;
й здіймаються птахИ...
прикрий небес віконце, —
бо ж витягне туди!!

й розводь вогонь у грубі*:
та чимось й душу грій;
підсохли дрОва й грубі**!
та осінь!! та не стій!!!

*) груба = піч
**) грубі = товсті


Рецензии