ось IНЬ там ЯН. Осiнь
до весни аби й не квітло...
й аж улітку б — одігрілось...
що намріялось й вкортілось...
бентежаться думки
на протязі осіннім;
бенкети залюбки —
наїлись доста тліні!
все нижчає: і сонце;
й здіймаються птахИ...
прикрий небес віконце, —
бо ж витягне туди!!
й розводь вогонь у грубі*:
та чимось й душу грій;
підсохли дрОва й грубі**!
та осінь!! та не стій!!!
*) груба = піч
**) грубі = товсті
Свидетельство о публикации №119092706199