Ой! Якби ж знову все було у цвітінні,
Щоб у юність минулу прийти,
Де під мелодію кохання
До життя я зверталась на «ти».
З головою б зануритись у мрії,
На побачення до коханого бігати,
До щоки доторкнутись твоєї,
Кожному погляду твоєму вірити.
Мені б в обіймах твоїх розчинитись,
Щоб від щастя в очах зоря засвітила,
Усю нічку з тобою любитись,
Щоб аж на світанку мама сварила.
Вальс загублених мрiй
© Copyright: Валентина Бачал, 2019
Свидетельство о публикации №119092609005
Свидетельство о публикации №119092609005
Рецензии