Де не глянеш, всюди поле,
рівні лісосмуги,
ой, ти доле , моя доле
кривди та наруги.
Не мав радості і щастя
і зараз не маю,
де ж ви , дні мої барвисті?
Я ж вас так чекаю.
Пролетіло тепле літо
та осінь так швидко,
там де колосилось жито,
зараз пасовисько,
і ніхто не відгукнеться
і не дасть поради,
мабуть доля відвернеться
та виповзуть гади.
Укр. Та виповзуть гади
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119092503103
Свидетельство о публикации №119092503103
Рецензии
