Осiннэ сонечко

Нас вабить сонечко осіннє
у мандри наче чарівник,
мов гід, веде нас в небо синє
і по дібровах запашних.
Промінням вказує дорогу
у нетрях лісу вікових
і бавиться листком вербовим,
верхівками прекрасних лип.
Осіннє сонечко ласкає
і душі наші і серця,
літати хочеться над плаєм
аж до висот Бога-Митця.
Душа під сонцем крила має,
їй жити хочеться й творить
і біль сердечний геть тікає,
 багаттям радість в ній горить...


Рецензии