Безсоння моє, скільки ще ти гортатимеш книгу,
Постійних думок в безпорадному русі крізь час?
Агов, відгукнися, подіє! Вже досить інтриги,
Стомилась спливати сльозою тендітна свіча…
Що душу шукає подібну, таку ж розпростерту,
Таку ж величезну, як Всесвіт, немов без границь.
Скуштуй галактичний танок, не спалися від верту,
Навзаєм дістань поцілунком неспокій зірниць.
Безсоння моє, розтлумач в ієрогліфах чіткість,
Я бачу майбутнє своє між серпанків прудких.
Фрагменти такі нелогічні, мов різьблення Іки*,
Та це лиш початок, який сформували думки.
22:05, 20.09.2019 рік.
*Камені Іки - колекція валунів, каменів з андезиту, обкачаних річковою водою, на поверхні яких вигравірувані стародавні мешканці Андів в сюжетах, які суперечать сучасній хронології. В даний час їх відомо більше 50 тисяч примірників (https://uk.wikipedia.org/wiki)
Зображення: http://stranniky.ru
Книга постiйних думок
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2019
Свидетельство о публикации №119092008593
Свидетельство о публикации №119092008593
Рецензии