Дива... Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:

Охвостье сентября… Тайком
Тебе пишу – и это диво
Не ночь ли, часом, породила
С жемчужницы на дне морском?..

Ищу слова – не словеса,
Уборы – для любви оправу.
Тебе бы только лишь по нраву! –
Не чудеса ли? Чудеса…

А в чём же смысл? Ну, тут я пас…
Тебе за глупостью цветистой –
Да будь она и трижды чистой! –
Суть очевидна без прикрас…

Сентябрь пылающий, не смей
Душевных струн касаться тщетно
И зельем соблазнять запретным –
Уж не до свадебных коней:

На косы изморозь легла…
Кольцом не хвастать обручальным…
В стихах без счёта – лад печальный…
Не сбывшись, сказка отбыла…

Но сердце всё мечту лелеет…
Дурак – он думкой богатеет...

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2019/09/17/2985

    Минають вересневі дні...
    Тобі пишу з якогось дива,
    Що ніч безтямно породила,
    Як з мушлі на морському дні...

    Шукаю праведні слова
    І найніжнішої оздоби,
    Аби Тобі лиш до вподоби –
    Такі дива... Такі дива...

    А найдивніше – в чому сенс?
    Тобі, як пустощі барвисті
    Хоча б вони і тричі чисті,
    Без перебільшень ні на пенс?

    Спекотний вересню, покинь,
    Торкать мої сердечні струни,
    П'янкий пропонувати трунок,
    Бо не ірже весільний кінь,

    Обручка котиться в піски,
    Де кваплять паморозь на коси...
    Любовних віршів – цілі стоси,
    Та не збуваються казки...

    Все ж мрія ледве животіє –
    Думками дурень багатіє...