Якби ж то кожному щаслива Доля.
Засіяв та зібрав врожай зі свого поля.
Мав клаптик Щасливої Землі.
Лани б зеленню приваблювали
на радість тобі і мені.
Зигзаги стрічок духмяного сіна
п'яніли родимі.
Снопи - гордість осені.
Осіннє поле ніби у роздумі.
Роси діамантами блищать.
Птиці мчать до обрію.
Осіннє поле тлумачить свої сни.
Рясні озимі жита полонять,
зеленню своєю манять.
Земля-Матінка віддає свою силу,
щоб ми мали життєві крила.
Вiдчуваeться осiннe дихання...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2019
Свидетельство о публикации №119092002816
Свидетельство о публикации №119092002816
Рецензии