Пiсня Михайла Щербакова, переклад з росiйської
Ледь світ стрімкий Борей ламав
ландшафт — хазяйнував, але
дарма. Мов звір, він лютував,
та зник за мить. Його нема.
Фонтан, що у саду бринів
— застиг. Де струмінь був — постав
кристал. Ледь світ блищав мені
цей діамант, а вдень розтав.
Левкой буяв — зів’яв. Сумне
пройшло — і квітка знов жива,
міцна. Так смерть — дихне, майне —
нема її. І знов весна.
Вівчар у гори йде. І я
за ним. Дивлюсь, куди сягне
мій зір. Невже Гельвеція
видніша з цих високих гір?
Чому ти, пастирю, грозиш
бичем? Думок твоїх мені
шкода. Я хтів спитати лиш,
куди прямує череда.
Switzerland
© Copyright: Игнат Меренков, 2019
Свидетельство о публикации №119091904401
Свидетельство о публикации №119091904401
Рецензии
