Не поспiшай

Осене моя ти золота,
Ти дуже…навіть надто легкокрила,
Невже ж бо ти несешся неспроста?
Мов човен,ти розправила  вітрила.

Несешся ти так  легко  день  і  ніч,
І не стає ніщо ж бо на  заваді.
Куди несешся,в чому,скажи,річ?
Б’єш риттю,наче коні на леваді.

Чому ти поспішаєш так,скажи,
Невже тобі часу насправді мало?
Хоч ліца ти від себе відв’яжи,
Ніщо тебе щоб більше не тримало.

Не поспішай,у тебе є ще час,
Всюди встигнеш ти погаздувати.
Вдариш риттю і копитом ще не раз,
Тільки не варто надто поспішати.

16.09.2019 р.


Рецензии