Душа людини,мов криниця,
В якій по вінця є води,
З якої можна і напиться,
Але ж потрапити туди…
Душа людини неозора,
І в таємниці глибина.
Не дивлячись,що і прозора,
Але для когось – дивина.
Душа людини –це загадка,
Яку ніхто не розгадав,
І не дізнався,де відгадка,
Хоча зусилля докладав.
Душа людини незбагненна,
Немає дна,нема країв,
Але вона благословенна,
Й чекає завжди добрих слів.
Душа людини – це світлиця,
В якій світлини збереглись.
Як нема болю,то іскриться…
Її почуй і придивись.
16.09.2019 р.
Душа людини
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119091700202
Свидетельство о публикации №119091700202
Рецензии