Вже осінь кружляє у нашім саду,
І листя пожовкло на вітах,
А ми ще і далі все ті ж молоді,
Нам не дано у душі постаріти.
Ми віримо свято в своє почуття,
Що всі називають коханням,
Воно нас веде по проспекту життя,
Сповняючи наші бажання.
Кохання колише нас в вирі життя –
Від щастя до щастя гойдає,
Де сонця тепло і квітуча весна,
Незгоди внизу залишає.
Кохання всесильне - це Божа рука
Якій все підвладно, яка усе знає,
Воно нас не пустить, де вічна зима,
А тільки у весну, де все розцвітає.
01.08.09
***
© Copyright: Игорь Кознарский, 2019
Свидетельство о публикации №119091405327
Свидетельство о публикации №119091405327
Рецензии