Медова отрава

Медами ніжно пахнуть липи,
Нектаром з вуликів п’янить
І ми з тобою ним упиті
Кохання свого ловим мить.

Ми п’ємо цю п’янку отраву
Й ніщо не може вже спинить,
Медових уст твоїх заграва
У серці щемно гомонить.

Єднання уст таке прекрасне
З медовим присмаком тих лип
В житті ніколи не погасне –
В серцях довіку буде жить.

Словами цього так не скажеш,
Не знайдеш слів, як не шукай,
Ти слухай серце, як підкаже,
І р’яно це оберігай.

Із неба зоряний серпанок
Укриє нас удвох від всіх,
І солов’їний спозаранок
Сховає наш любовний гріх.

09.06.2018


Рецензии