Медами ніжно пахнуть липи,
Нектаром з вуликів п’янить
І ми з тобою ним упиті
Кохання свого ловим мить.
Ми п’ємо цю п’янку отраву
Й ніщо не може вже спинить,
Медових уст твоїх заграва
У серці щемно гомонить.
Єднання уст таке прекрасне
З медовим присмаком тих лип
В житті ніколи не погасне –
В серцях довіку буде жить.
Словами цього так не скажеш,
Не знайдеш слів, як не шукай,
Ти слухай серце, як підкаже,
І р’яно це оберігай.
Із неба зоряний серпанок
Укриє нас удвох від всіх,
І солов’їний спозаранок
Сховає наш любовний гріх.
09.06.2018
Медова отрава
© Copyright: Игорь Кознарский, 2019
Свидетельство о публикации №119091404296
Свидетельство о публикации №119091404296
Рецензии