В поля п ду я см ло на св танку
Не побоюся в ранішню росу,
Змочити ноги, я таки дістану,
Омріяну ту зірку, мов весну!
Те щастя,що даровано літами,
Не побоюся вітру і дощу,
Бо все проходить, поруч з нами,
Коли ми маємо свою мету!
Свидетельство о публикации №119091404229