А вчора зорепади впали з неба,
І стало темно,тільки в висоті,
Кружляла мрія, що була на небі,
Та впала вмить, на крапельки роси!
Кришталь дзвенів, і голосили птахи
А в висоту не треба, там лиш біль,
Що краплями роси війнув на мене,
Коли вуста шептали, ти лиш мій!
Хай буде так, і вічності не треба,
Я сльози лляла на семи вітрах,
Ми розлучилися, можливо так і треба,
Щоб щастя сяяло моїх очах!
А вчора зорепади впали з неба
© Copyright: Светлана Кириченко 3, 2019
Свидетельство о публикации №119091404026
Свидетельство о публикации №119091404026
Рецензии