Ментяра поганий з кущів виліз нишком,
Мій мерс тормознув і раденько підбіг.
До мене в віконце свою кочерижку
Прищаву засунув, як той носоріг.
Такий "беспредєл" мене дуже обурив.
З горлА коньячку прихилив я до дна.
Йому я на лоба приклеїв купюру
І гаркнув, ікнувши: " Не лапай майна!"
Мент мило всміхнувся, вклонився низенько,
І ручку поцьомав, пилючку змахнув.
Задкуючи, тренькав в штанці він тихенько,
І в кущики знову швиденько пірнув.
31 березня 2010 року
Маленькi радощi буття
© Copyright: Семисветик 2, 2019
Свидетельство о публикации №119091303353
Свидетельство о публикации №119091303353
Рецензии
