Ти вже завтра далеко від’їдеш,
Заливши рідне село,
Де калини нема і не буде –
Там море, екзоти, тепло.
Полишиш тут маму і тата,
Полишиш тут рідних дітей,
Чекатимуть бабцю внучата
Притулитись до рідних грудей.
Ти не їдеш туди відпочити,
Тебе посилає нужда,
Щоби трохи грошей заробити
І звести кінець до кінця.
Я буду молитись за тебе,
До тебе хай линуть думки,
Щоб були у житті оберегом
І розрадою від самоти.
Хай щасливою буде дорога,
В розлуці летять хутко дні,
Вертайся скоріш до порога
Де чекають всі рідні твої.
19.03.2019
Заробiтчанка
© Copyright: Игорь Кознарский, 2019
Свидетельство о публикации №119091209413
Свидетельство о публикации №119091209413
Рецензии