Вiдлiтають в вирiй бiлi журавлi
І беруть з собою крихітку землі,
Ту, що їх зростила, вивела у світ,
Побажала щастя в далекий політ.
Тут усе їм миле – небо і земля,
Мова материнська, батьківська стезя,
Тут і хліб смачніший, і вода жива,
Тут і ніч світліша, й неба синєва.
Ніде не забудуть землю цю свою,
Де душа співає солов’єм в гаю.
Полишають гнізда вони лиш на мить,
Де в краю далекім їм без них не жить.
Доліта здалека всім знайоме „кру”,
Знов несуть на крилах нам нову весну,
Залишають вирій білі журавлі
Бо нема миліше рідної землі.
16.11.07
Свидетельство о публикации №119091209221