Это ещё не осень!

пер. с укр. стих. В. Козачук
"Це ще не осінь"
http://www.stihi.ru/2019/09/11/4287

Уж прозвенел сентябрьский звонок,
И всё прошито ниточками солнца...
Еще не осень, но уже намёк:
Объятья - паутинки-волоконца.

Целуется сентябрь, что корнет
Осенней ночью в зарослях калины...
Сошлись мы с торопыгой тет-а-тет,
И были мы одни в объятиях долины...

Галантно он на танец поманил,
Вплетая лунный свет в девичьи косы...
Бесстыдник моё сердце полонил!
Как он посмел? К чему теперь вопросы...

И вдруг пропал! Ушёл без лишних фраз,
Куда исчезло тёплое дыханье?..
Коварный месяц - жаркий ловелас!
Какие он шептал мне обещанья...

Обманывали осень вместе с ним,
И всё, что было лучшего меж нами.
Прошло, увы... развеялось, как дым,
И улетело вместе с журавлями.

оригинал

Це ще не осінь

Це ще не осінь, хоч вересень дзвінкий
Проштампував все крапельками сонця
Він вітряний, гарячий і легкий,
Обійми - павутинки-волоконця.

Цілує в плечі й губи перестиглу ніч,
Шепоче щось у зарослях калині.
Я з вереснем- коханцем віч на віч
Зустрілась вчора у долині.

Манірно мене в танець запросив,
Гаряче заплітав проміння в коси,
Цей безсоромник моє серце полонив!
Тому розгублено тут озираюсь досі:

Куди пішов? Чому так швидко згас
Його обіймів, слів гарячий подих?
О, Вересень! Гарячий ловелас!
Був - і нема! Без обіцянок жодних...

Обманювали Осінь ми із ним,
Та все оте, що було поміж нами,
Пройшло, розвіялось, як дим,
І відлетіло разом з журавлями.