О творчестве с украинского

Про творчість (Ліна Костенко,
Поезія згубила камертон.
Хтось диригує ліктями й коліном.
Задеренчав і тон, і обертон,
і перша скрипка пахне нафталіном.
Поезія згубила камертон.
Перецвілась, бузкова і казкова.
І дивиться, як скручений пітон,
скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону.
Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди? Куди вони, куди?!
Поезія на грані катастрофи.
І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагони йдуть, спасибі коліщаткам...
Але ж вони в майбутнє порожнем!
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!

О ТВОРЧЕСТВЕ (вольный перевод П.Голубкова)

Поэзией утерян камертон.
Век дирижирует локтями, евро «длинным».
Задребезжал и тон, и обертон,
Звук первой скрипки пахнет нафталином.

Поэзией утерян камертон.
И отцвела сиреневая сказка.
И смотрит, как свернувшийся питон,
Скрипичный ключ в чужого слова глазки.
У правды заболела голова
От чеснока, политики, гудрона.
Разлученные с правдою слова
Куда-то мчат по серому перрону.

Стихи отходят, словно поезда.
Гремят на рельсах бутафорских строфы.
А вот куда? Куда они, куда?!
Поэзия – на грани катастрофы.

Задержим ли, догоним ли пешком?
Вагоны, трут колёса по колодкам…
Мчат в будущее, но порожняком!
Как же в глаза посмотрим мы потомкам?!